Макс Кідрук «Твердиня»

Природа жорстока, але ніколи не підла. Найбільша небезпека надходить від людей.

Бувають такі моменти, що книга хапає тебе в свої обійми і не відпускає до самого кінця, а протягом цього раз за разом виникає відчуття, що від подій в тексті голова може просто вибухнути. Приблизно такі почуття можна пережити під час читання «Твердині». 

Загублене місто інків, пошук скарбів, таємниці древніх цивілізацій дають можливість розгулятися фантазії автора по повній програмі і Макс Кідрук вдало цим користується, звичайно, версій про те що піраміди збудували інопланетяни ми в тексті не побачимо, натомість всі загадки підкріплюються науковими фактами і цілком ймовірними теоріями. 

Хоч книга є досить великою за розмірами, майже 600 сторінок, на диво для такої об’ємної книги сюжет не провисає ні на сторінку. Події розвиваються настільки динамічно і цікаво, що не встигаєш перевести подих. Для мене перша половина книги видалася дуже моторошною та містичною. Друга половина розвіяла всі страхи, і на заміну їм прийшла зацікавленість і бажання дізнатися, що ж там насправді відбувається. В кінці деякі моменти можуть видатися жорстокими, але це аж ніяк не відлякує, навпаки, напрочуд вдало вписується в сюжет. 

Окремо хочеться сказати про героїв книги, вони прописані чудово. Починаєш підозрювати що ці люди дійсно існують. Прекрасно показані відносини між головними героями і те, як вони змінюються по мірі розвитку подій. Ніхто з них не викликає симпатії, або прив’язаності, але співпереживаєш кожному. Під кінець книги все більше звертаєш увагу на те, як поведуть себе персонажі в тій чи іншій ситуації. Не знаєш, що очікувати від кожного, це наближає персонажів до реального життя, коли неможливо уявити, на що здатні люди, якщо їх загнати в глухий кут. Крім того, майже 95 % місць, описаних у творі, автор бачив на власні очі, тому описані вони надзвичайно реалістично.

 Ще слід відміти те, наскільки органічно тонко і вдало використані гумористичні прийоми. Це супер! Не часто можна посміятися з книг, навіть з тих які подаються як гумористичні.

P.S. Макс Кідрук – український письменник, мандрівник, і популяризатор науки. Автор книжок «Не озирайся і мовчи», «Жорстоке небо», «Твердиня», збірки оповідань «Заради майбутнього» та фантастичної дилогії «Бот». Два з трьох його останніх романів — «Зазирни у мої сни» і «Де немає Бога» — входили до короткого списку премії «Книга року ВВС». Твори перекладено польською, російською, німецькою та чеською мовами.