Світлана Талан «Розколоте небо»

 

Сьогодні хочу розповісти вам про Світлану Талан — одну з найпопулярніших українських письменниць сьогодення. Пише романи в жанрі «реальних історій», які їй підказує життя. Усі її твори на гостросоціальну тематику. Незмінним лишається єдине: головна героїня її книжок — жінка-українка, вольова, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою любов: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.

Розпочинаючи читати роман «Розколоте небо», я навіть не підозрювала, наскільки сильно він на мене вплине... Звісно, переглядаючи відгуки інших поціновувачів творчості пані Світлани, я знала, що твір схожий на «Жовтого князя» Василя Барки та на «Марію» Уласа Самчука, але навіть не підозрювала, що «Розколоте небо» Талан я поставлю в один ряд з вищезгаданими творами. Сюжет вражаючий, певно що нікого не залишить байдужим.

...Країна стоїть на порозі змін – колективізації, спільного ведення господарства. До влади прийшли люди, які не мають уявлення, що робити із землею та хазяйством. Завдання одне – виконати план будь-якою ціною. Пафосні лозунги, гарні заклики про світле майбутнє не мали впливу на сім’ю Чорножукових, які все своє майно здобули завдяки каторжній праці з сірого ранку до чорної ночі на своїй землі… Їх за це власний син зрікся та прозвав куркулями.

Селяни ще не знають, що таке голод, але смерть уже розправила свої крила над їх домівками.

Головна героїня роману - Варя Чорножукова – татова Ластівка, яка, за порадою батьків, вийшла заміж за нелюба, залишивши мрії про спільне життя з коханим Андрієм. Але зараз усе це стає абсолютно не важливим. Головне – врятувати діточок від голодної смерті.

На сторінках роману є все, що притаманне життю: дівочі переживання, зрада подруги, яку Варя називала сестрою, батьківські переживання за своїх дітей, а ще… смерть близьких, рідних та коханих… і це найстрашніше…

Мені було важко читати про те, як мінімальні запаси харчів люди ховали у свіжих могилах, як матері віддавали дітей до дитячих притулків (бо їх там годували), як маленька Сонечка померла з погризеною власною рукою в маленькому ротику...

Зараз у сучасного читача ці картини викликають шок… і навіть важко уявити, що усе це відбулося з нашими прадідами.

Цей твір залишає велике поле для роздумів й зайвий раз нагадує, щоб ми цінили життя, тому його варто обов’язково прочитати.

Запрошуємо усіх бажаючих прочитати цю книгу до Віньковецької центральної районної бібліотеки. Там ви можете отримати цю та  багато інших творів Світлани Талан.