Заплету віночок...

Незабаром одне із найвідоміших та найзагадковіших давньослов’янських свят – Івана Купала, що відзначалося в Україні ще за часів язичництва. Воно припадало на 7 липня (за новим стилем) і пов'язувалося з літнім сонцестоянням. Ім'я ж святу дав Купало – бог земних плодів, урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основні обрядодії цього дня називалися купаліями і відбувалися у ніч з 6 на 7 липня. Молодь ретельно готувалася до них: збирали дрова для вогнища, ставили обрядове дерево (часто це була верба), яке наряджали вінками й кольоровими стрічками.

Ще дівчата плели собі віночки з трав та квітів, які пускали на воду, бо ті таким чином могли вказати «звідки свати будуть».

Але чи знає сучасна молодь традиції святкування цього дня?

3 червня працівники Віньковецької ЦРБ та Віньковецького РБК провели майстер-клас «Хто вміє віночки вити, той вміє життя любити». Про народні традиції, звичаї, обряди, пов’язані з цим святом розповіла бібліограф-краєзнавець М.Жук під час народознавчої години «Ой на Івана, ой на Купала», про символіку квітів та стрічок у віночку – методист РБК Л.Цуцман-Вовк. А далі розпочалось найцікавіше – Ш.Юськова провела для учасниць заходу майстер-клас «Хто вміє віночки вити, той вміє життя любити». А.Біла та Л.Токар зарядили надзвичайною енергетикою, виконавши українські пісні.

Осторонь не залишились навіть прості перехожі, що забажали сфотографуватись з цим неодмінним атрибутом купальського свята.