245-річний ювілей красуні с.Зіньків)))

Віньковецький край – частинка милого серцю Поділля. Віньковеччина милує око не тільки прекрасними краєвидами: безкрайніми ланами, родючими садами. Багатий край і на пам’ятки культурної спадщини. Подорожуючи Віньковеччиною, запрошу вас відвідати мальовниче село Зіньків, що є своєрідним центром пам’яток, які вдалося зберегти до цього часу. Зіньків – (старовинна назва Зіньковці, українська - Зіньків, польська - Зінькув, Зіньковець, євреї називали - Дзіньків), село Віньковецького району, Хмельницької області розташоване на півдні Хмельницької області, на південному заході Віньковецького району. Площа села 871,25 га.

Найстарішою спорудою Зінькова є Михайлівська церква, яка у 2014 р. святкує свій 245-й ювілей. До неї ми мандруємо від перехрестя по вулиці Щорса на південь села. Перша зупинка – Вознесенська церква, яка збудована вже за незалежної України. Далі через місток, поплутавши в вузьких закапелках, нарешті – дерев’яна (або кам’яна, це з якого боку підходити) огорожа, а за нею – мініатюрна, витончена красуня-церква. Храм зведено в 1769 р. за кошти парафіян. Церква хоча й дерев’яна, та стоїть на кам’яному фундаменті. Храм тризрубний, зруби гранені і однієї висоти, стіни після залому переходять в світловий восьмерик, заломи мають гонтове покриття, в інтер'єрі всі зруби об'єднані за допомогою великих арок в єдиний простір, над західною частиною влаштовано гарні хори. Подекуди збереглиcя орнаментальні розписи, збереглись також Царські врата. Дзвіниця не збереглася, тому поруч з церквою стоїть нова, з цегли, з кількома дзвонами, трохи далі від неї - старий пам'ятний хрест (середина XIXст.).

Свято-Михайлівська церква одна з найвиразніших пам'яток подільської дерев'яної церковної архітектури.

Село Зіньків Віньковецького району на мапі))))

Ще донедавна ця сакральна споруда, що через свій статус пам'ятки дерев'яного зодчества, є недіючою, стояла занедбаною, та у ІІ-й половині 2000-х років було започатковано першу її реставрацію. Нині храмові бані оббиті ґонтом (бляху було знято), поновлені стіни і підмурок. Реставрація здійснюється за державний кошт.

Ще однією пам'яткою архітектури є руїни зіньківського замку. Як виглядав зіньківський замок? Він розташувався на високому місці, що виходить з одного боку над глибокою й широкою долиною річки Ушиці, а з іншого боку – над глибоким яром. План замку – рівнобічний трикутник і бічні сторони мали по 85 метрів завдовжки. На кожному розі трикутника були великі й широкі шестигранні башти. Дві з них були триповерхові, а одна – чотирьохповерхова. Південна вежа належала до типу так званих башт-донжонів, тобто головних башт, які мали можливість захищатись окремо, до останнього. Між двома баштами, що височіли над долиною річки Ушиці, стояв великий триповерховий будинок, зовнішня стіна слугувала за фортечний мур. Інші два боки були теж прикриті десятиметровими мурами. Посередині, із боку міста, замок оточував глибокий рів, через який було перекинуто підвісний міст. Вся площа замку охоплювала приблизно 0,5га. Нижче нього, під горою, стояла Троїцька церква і костел Св. Трійці. Замок був добре укріплений і проіснував до 1872р. Від колись могутньої фортеці збереглися лише руїни її найдавнішої частини – південної башти (на висоту одного поверху) та чотирьох казематних приміщень під фундаментом західного муру. Вражає товщина стін вежі – до 3,5 м.! Але найбільше дивує, що замок зазнав руйнації не з плином часу, та під час бойових дій. У 1872 році люстраційна комісія передала замок селянам. Тут містилися органи місцевої влади. Оскільки замкові башти і будинок загрожували костьолові, церкві та іншим будинкам, що стояли під горою, влада вирішила знищити замкові мури і розпродати за 200 руб. населенню камінь і дерево.

Ці руїни у 1898 році бачив проїздом київський історик Орест Левицький, що опублікував в журналі «Киевская старина» замітку під заголовком «Истребление древнего замка Подолии». Якби не київський історик Орест Левицький та подільський краєзнавець Є.Сіцінський, які у 1898р. на власні очі побачили ті «розкопки», то від зіньківського замку не залишилося би й камінчика.

Знайомство із Зіньковом буде неповним, якщо не переглянути фільм «Створення любові», в якому відтворений шматочок старого єврейського Зінькова на замковій горі. В 2006р. тут знімався молдовсько-російсько-українсько-американсько-ізраїльський фільм «Створення любові», який вийшов у прокат до 65-ї річниці трагедії Бабиного Яру. Фільмували за книгою молдавського бізнесмена і пивного короля Якова Тіхмана «Мотл-Шотхен» вихідця із Зінькова. Автор навіть сам зіграв невелику роль. Але про цей я розповім пізніше))))